Завдяки діяльності обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв станом на 01.01.2009 р. в області працює 157 самодіяльних художників та 962 народних майстра декоративно-прикладного мистецтва.
Невичерпним джерелом пізнання культури народу і його історії, родючим ґрунтом для спілкування поколінь є народна художня творчість. А Чернігівське Полісся – край працьовитих, талановитих і духовно-багатих людей, де широко розвинуто народне мистецтво, що передається з покоління в покоління.
На цій землі живуть споконвічні хлібороби, торгові люди, ремісники. Намагаючись прикрасити своє оточення, люди оздоблюють візерунками предмети побуту, житло, середовище, в якому живуть. А тому дуже поширені на Чернігівщині ткацтво, гончарство, вишивка, різьбярство, лозоплетіння, бо тут були для них відповідні умови, а саме – необхідний матеріал: глина, дерево, камінь, лоза, льон, коноплі тощо.

Завітавши до нас, Ви відчуєте національний дух древньої Чернігівщини, втілений у фантазійних узорах з грифонів, химер, геометричних візерунках на дерев’яних виробах; у витончених виробах з лози і соломи; а у прекрасних місцевих вишивках і високохудожніх картинах наших митців Ви побачите притаманну Чернігівському краю колористику.

Перше товариство художників Чернігова було засноване наприкінці 1916 року. Воно об’єднувало як художників-професіоналів, так і художників-аматорів
У ньому, наприклад, працювали видатні художники: І.Г.Рашевський, Г.О.Коваленко, С.Д.Бутник, М.І.Жук.
Після другої світової війни у м. Чернігів прибули А.Н.Шкурко і А.Н Мордовець. Навколо їх гуртуються художники-професіонали, які згодом сформували Чернігівське відділення Спілки художників УРСР.
Взагалі, бурхлива історія розвитку народної творчості на Чернігівщині розпочинається в радянські роки з організації в районних містах і селищах широкої мережі клубів культури. На їх основі створюються студії живопису, майстрів народно-прикладного мистецтва і художньої самодіяльності.

Народився 03 вересня 1946 року. Офіцер запасу.
Почав вишивати художньою гладдю в 1990 році. Учасник багатьох виставок: м. Красноярськ (1991р.), м. Чита (1992р.), м. Чернігів (1993, 1995рр.), м. Київ (1993р.).
Володимир Сергійович Бєлов, якого донедавна ми знали як прекрасного вишивальника неповторних пейзажів, сьогодні демонструє свій напрочуд оптимістичний, світлий, багатобарвний живопис.
Живописом почав займатися з 2006 року. Його наставником був спочатку художник Павленко А.В., потім - Олена Марчева. Працює в техніці «мастихін» олійними фарбами. Бере активну участь у міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських та районних виставках.