Плетіння – одне з найдавніших ремесел.
Воно виникло, як і кераміка, раніше, ніж обробка дерева, металу, які потребували відповідних знарядь виробництва. Його сліди знайдені археологами ще в неоліті. До наших днів збереглися багаточисельні свідоцтва про плетені предмети першої необхідності з античної епохи.
Віками нагромаджувались технічні прийоми обробки матеріалу для плетіння, уміння використовувати його практичні можливості та художні особливості.
Найбільшого розвитку в багатьох країнах світу досягло мистецтво виготовлення плетених виробів в другій половині ХІХ і початку ХХ століть.
На вишукані меблі, кошики інші предмети домашнього побуту виконані з обробленої лози, пофарбовані барвниками, а інколи і позолочені, з’явився такий попит, що в Франції в провінції Шампань для посадки лози розкорчовувались навіть виноградники.
Цим ремеслом почали займатись багато людей і навіть відкрили спеціальні школи. В 90-х роках ХІХ століття лозоплетіння широко розвивалося і на Україні, зокрема в Корсунь-Шевченківському.
На Чернігівщині збудували лозполетільний завод.

Гончар Лідія Іванівна - керівник студії лозоплетіння.
Одним із поширених видів народних художніх промислів Чернігівщини є лозоплетіння, бо Чернігівська область багата річками, по берегах яких росте лоза - сировина для виробів.
Виготовляє таці, кошики, підставки під квіти, хлібниці.
Підтримує та відроджує давні традиції майстрів художніх промислів разом зі студійцями. Учасник всеукраїнських, обласних, міських виставок.

Перепадя Василь Григорович та Перепадя Інна Олександрівна - художнім плетінням з соломи займаються понад 20 років.
Самостійно вчилися цьому ремеслу, шукали відповідну літературу. З часом знайшли вчителя на Дніпропетровщині. Спочатку робили вироби для себе, потім для друзів і знайомих, брали участь у виставках.

Гачегова Ніна Федорівна - керівник студії художньої вишивки з 1996 р. у Центрі народних ремесел для дітей та юнацтва.
Член Чернігівського осередку Національної Спілки майстрів України.
Вишивкою займається з 1995 р. Працює у напрямку, характерному для нашого регіону - вишивання білими та чорними нитками, інколи з додаванням ниток інших кольорів.
Зберігає і продовжує традиції народної вишивки.