Завдяки діяльності обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв станом на 01.01.2009 р. в області працює 157 самодіяльних художників та 962 народних майстра декоративно-прикладного мистецтва.
Невичерпним джерелом пізнання культури народу і його історії, родючим ґрунтом для спілкування поколінь є народна художня творчість. А Чернігівське Полісся – край працьовитих, талановитих і духовно-багатих людей, де широко розвинуто народне мистецтво, що передається з покоління в покоління.
На цій землі живуть споконвічні хлібороби, торгові люди, ремісники. Намагаючись прикрасити своє оточення, люди оздоблюють візерунками предмети побуту, житло, середовище, в якому живуть. А тому дуже поширені на Чернігівщині ткацтво, гончарство, вишивка, різьбярство, лозоплетіння, бо тут були для них відповідні умови, а саме – необхідний матеріал: глина, дерево, камінь, лоза, льон, коноплі тощо.

Завітавши до нас, Ви відчуєте національний дух древньої Чернігівщини, втілений у фантазійних узорах з грифонів, химер, геометричних візерунках на дерев’яних виробах; у витончених виробах з лози і соломи; а у прекрасних місцевих вишивках і високохудожніх картинах наших митців Ви побачите притаманну Чернігівському краю колористику.

Перше товариство художників Чернігова було засноване наприкінці 1916 року. Воно об’єднувало як художників-професіоналів, так і художників-аматорів
У ньому, наприклад, працювали видатні художники: І.Г.Рашевський, Г.О.Коваленко, С.Д.Бутник, М.І.Жук.
Після другої світової війни у м. Чернігів прибули А.Н.Шкурко і А.Н Мордовець. Навколо їх гуртуються художники-професіонали, які згодом сформували Чернігівське відділення Спілки художників УРСР.
Взагалі, бурхлива історія розвитку народної творчості на Чернігівщині розпочинається в радянські роки з організації в районних містах і селищах широкої мережі клубів культури. На їх основі створюються студії живопису, майстрів народно-прикладного мистецтва і художньої самодіяльності.

Один з найпопулярніших у нас на Сіверщині вид прикладного мистецтва – вишивка.
Народна вишивка – один з найдревніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор виконується на різних тканинах, шкірі тощо бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням, сріблом і золотом.
Цей вид мистецтва виник дуже давно. Зразки найдавніших вишивок в музеях Європи відносяться до V ст. нашої ери. А пам’ятки української вишивки збереглися лише за кілька останніх століть.

Наприкінці ХVІІІ ст. в окремих регіонах Чернігівщини розвивались скляне та гончарне виробництва.
Гончарство - обробка глини та виготовлення різноманітного посуду, а також цегли, кахлів та іншої кераміки. Українські гончарі виробляли різноманітний посуд для приготування, збереження й подачі на стіл тих чи інших страв (горщики, миски й полумиски, глечики, макітри, гладишки, баньки, барильця, куманці), а також декоративний посуд, кахлі, черепицю, цеглу, дитячі іграшки тощо.
Розквіту гончарства на Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних, червоно-бурих та світло-сірих глин. Це зумовило виникнення значних осередків керамічного виробництва. На Чернігівщині це: Ічня, Городня, Короп, Ніжин, Олешня, Кролевець, Шатрищі, Семенівка тощо.
Найкращі традиції гончарства та кераміки продовжують такі майстри Чернігівщини як Янков С.Т., Фалалєєва С.В., Цупко О.А., Піщур А.С., Луцук О.С. та багато інших.

Дерево - найбільш доступний і красивий природний матеріал на Поліссі. Адже Чернігівщина має один з найбільших творчих потенціалів і одні з найкращих здобутків у галузі художньої деревообробки. Наші талановиті земляки не тільки зберегли, а й розвинули традиційне мистецтво, надто ж у Чернігівському, Новгород-Сіверському та Ніжинському осередках.
Традиції художнього різьблення у поліській зоні Чернігівщини, де було багато лісів, мають давню історію. Деревообробними промислами тут займалися з часів прадавніх слов’ян. У ХVІІІ-ХІХст. значні різьбярські осередки склалися у Глухівському, Глинському, Кролевецькому, Сосницькому, Чернігівському повітах. В цих регіонах розвивалися різні види різьблення: плоске, тригранно-виїмчасте було більш характерним для речей народного побуту (рубелі, праники, сволоки, тарілки, полички-божиці); у техніці об’ємного різьблення робили дерев’яну скульптуру або вирізували деякі деталі оздоблення виробів (меблів). Розвивалось у краї й ажурне (пропильне) різьблення, яке найбільш часто використовували у декорі дерев’яних архітектурних споруд. Високорельєфне різьблення застосовували у декорі різних деталей іконостасів, рам для дзеркал, меблів.

Пікунова Вікторія Вікторівна народилася 12.10.1967 року м. Чернігові. З самого дитинства батько прищепив любов до образотворчого мистецтва, природи, почуття прекрасного. Живопису навчалася самостійно.
Роками вона працювала над собою і дуже виросла в професійних художніх питаннях.
Її творчість відрізняється високою майстерністю, світлими, веселими життєрадісними кольорами. Член «Деснянської палітри» з 2009р.
Її роботи були відмічені в журналах «Four seasons» та «Holiday Gift Guide» в Америці.
Твори знаходяться в приватних колекціях Європи і СНГ.

Віра Бондаренко(Летошко) народилась на Чернігівщині в 1964 році, почала малювати з дитинства. Навчалась в Республіканській художній середній школі ім. Т.Г.Шевченка у м. Києві на живописному відділі.
Весь час працювала художником-оформлювачем, займалась декоративним розписом та малювала картини для душі. Мої улюблені жанри: - пейзаж та натюрморт. Зараз я освоюю техніку мастихіно. На даний момент я – член спілки художників-аматорів «Деснянська палітра». Крім того мої роботи в якості нагороди були представлені в конкурсах "Слова имеют силу" декоративна тарілка «Княгиня»http://muzikadogdia.livejournal.com/48495.html,"Мой друг инет" - картина «Семаргл» http://muzika-dogdia.livejournal.com/76323.html

Грицюк (Загреба) Олена Віталіївна народилася у 1974 році у Кривому Розі, але рідним вважає Чернігів, у якому ходила у художню студію і навчалася у школі у фізико-математичному класі. Професію архітектора здобувала спочатку у Дніпропетровську, потім у Києві. Закінчила аспірантуру. Вийшла заміж і залишилася жити у Києві. Народила сина. Займалася науковою діяльністю, виступала на конференціях, публікувала статті по архітектурі у наукових виданнях. Розробила біля сотні архітектурних проектів різноманітних об’єктів по всій Україні і вже багато з них побудовано. Працювала головним архітектором будівельної компанії «РіСТ» холдингу «Trade-line». Повернувшись до Чернігова, працює архітектором-головним спеціалістом в проектному інституті «Архпроект».
З 2009 року член Конгресу літераторів України і творчої організації самодіяльних художників Чернігова «Деснянська Палітра».
Олена також пише вірші, які звучать по радіо, телебаченню, публікуються у газетах, журналах (“Літературний Чернігів”, “Борисфен”, “Дивосад”, “Соты” та ін.), у декількох збірниках.
Графічні і живописні роботи були представлені на виставках молодих художників у Чернігівській галереї сучасного мистецтва “Пласт-Арт” (2002, 2004), у Чернігівському державному технологічному університеті (2004), у музеї М.Коцюбинського (2004) і бібліотеці імені М.Коцюбинського (2004), на виставці графіки до книги „Дія Чар-зілля” в ДК „Арсенал” в Київі (1997), на виставці проектного інституту «Архпроект» до Дня Архітектора (Чернігів) (організатор О.В.Загреба (Грицюк)).
Виставки власних ляльок Домашнього театру були представлені у Чернігівському державному дитячому ляльковому театрі імені О.Довженка в рамках Міжнародного фестивалю лялькових театрів (2005), Чернігівському державному технологічному університеті в галереї в галереї ім. Багіна (2007), в галереї компанії Трейд-Лайн в м. Києві (2008).