Скриня – вид дерев’яних меблів, виконаний із дощок столярним способом. Призначалася для зберігання святкового одягу (вишитих і тканих сорочок, плахт, спідниць, керсеток, хусток, кольорових стрічок), рушників, полотна, прикрас, грошей тощо. Була незамінним атрибутом сільського весілля у XIX – першій половині XX століття. До неї складали придане для нареченої. Готували його завчасно, майже від дня народження дівчинки. Спочатку мати все зберігала у своїй скрині, а з 15-ти дочці купували власну скриню. Дівчина вже й сама готувала своє придане: ткала полотно, вишивала сорочки, рушники. Скриня та її вміст символізували працелюбність ... Читати далі »

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. В 2021 році День вишиванки припадає на 20 травня.
Вишивка – це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Прагнення прикрасити свій одяг, свій дім завжди було властиве людині. За допомогою вишивки звичайний шматок домотканого полотна перетворювався у витвір мистецтва.
У вишиванці, як і в народній пісні, майстрині передавали свої заповітні мрії про прийдешнє, про споконвічне прагнення до прекрасного. В узорах вишивки вони розповідали про свої думки, почуття та сподівання. Тому є вишивки сумні та мрійливі, є радісні та весе ... Читати далі »

Східні слов’яни в дохристиянські часи мали переважно землеробський характер господарства, а тому дуже сильно залежали від активності сонця. Дати літнього і зимнього сонцестояння є великими поворотними моментами руху сонця по небосхилу. Саме тому, з точки зору наших предків, природно було в ці дні влаштовувати святкування з використанням вогню – символу небесного світила. Влітку, в ніч з 21 на 22 червня, обрядом скочуванням палаючого колеса з пагорба у річку люди хотіли зменшити активність сонця, щоб воно повернуло на осінь, пору збору врожаю. А взимку, в ніч з 21 на 22 грудня, відбувався зворотній процес: розпалювали «новий вогонь», щоб змусити небесне світило «відродитися» та повернути на весну, пору початку польових робіт.
Коли наступали найкоротші дн ... Читати далі »

Сьогодні минає 95 років від дня народження нашого славетного земляка, одного з найактивніших фундаторів музичної й, зокрема, пісенної культури на Чернігівщині, збирача фольклору, Заслуженого працівника культури України, Лауреата обласних премій імені Григорія Верьовки (1989), імені Бориса Гринченка (1997р), Фонду Культури України (1994) - Василя Івановича Полевика.
На його честь, в 2010 році був заснований Обласний фольклорний фестиваль – конкурс імені Василя Полевика. Протягом 9 років поспіль, в м. Сновську та с. Займищі, відбувається фестиваль-конкурс, на якому найкращі фольклорні колективи презентують пісенні надбання відомого фольклориста.
Його творчість назавжди залишиться в пам’яті народній, в серцях шанувальників української музичної спа ... Читати далі »

Присвятити своє життя справі, що надає творчого окрилення й натхнення до життя, і незмінно ділитися душевним теплом з навколишніми – певно, це й увесь секрет мистецького довголіття олешнянського майстра Івана Бібіка, що 25 листопада 2020року зустрічає своє 95-річчя.
З нагоди поважного ювілею до оселі ювіляра завітали провідний спеціаліст відділу культурного розвитку та економічних питань Департаменту культури і туризму національностей та релігій ЧОДА Ірина Дерейчук, директорка Обласного центру народної творчості Юлія Солонець, Заслужений майстер народної творчості України Андрій Каменецький, Заступник директора з питань діяльності і розвитку закладів культури та народних ремесел ОЦНТ – Володимир Богданович.

Гості вручили Івану Івановичу Поч ... Читати далі »

Всіх, хто дотичний до сфери культури: керівників, професіоналів та аматорів сцени різних видів мистецтва, клубних, бібліотечних, музейних працівників, майстрів народних промислів, кожну людину, яка своєю працею зробила свій внесок у відродження української національної культури, розвиток народної творчості в культурно - просвітницьку діяльність – зі Святом!

Культура та мистецтво – це найбільші скарби для кожної держави. Це саме те, що вирізняє наш народ серед інших та робить його єдиним і неповторним.
Споконвіку пісня і танець, музика і слово, витвори майстрів народної творчості були виразниками національної ідеї, оберегами історичної пам’яті.
Своєю наполегливою сумлінною працею, високим професіоналізмо ... Читати далі »

До видатних постатей становлення та розвитку аматорського мистецтва Чернігівщини не можна не віднести непересічну особистість, відомого диригента, заслуженого артиста України, людину яка створила відомий не лише в Україні, а і за її межами хоровий колектив «Десна» - Леоніда Миколайовича Пашина!
Заслужений, народний аматорський хор України «Десна» Чернігівського міського Палацу культури заснований у 1951 році при фабриці первинної обробки вовни. Засновник і перший керівник – заслужений артист України Леонід Пашин, який працював з хором протягом 25 років. За час його роботи у 1961 році хор отримав звання «народний», у 1968 році – «заслужений».
Про біографію та творчий шлях Леоніда Миколайовича в своїй авторській книзі «Рід козацький величавий» напис ... Читати далі »

Проєкт «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» представляє видатну творчу особистість – Людмилу Анатоліївну Джим, головного балетмейстра Черніговского народного хору областного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, засновника та голову Чернігівського обласного осередку Національної хореографічної спілки України (2006-2016 рр.)
Людмила Джим працювала головним балетмейстером Чернігівського академічного народного хору обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм із 2006 року. А розпочала вона творчий шлях 1982-го як артистка балету ансамблю пісні і танцю «Полісся» Чернігівської обласної філармонії, потім працювала артисткою балету Чернігівського наро ... Читати далі »

Якщо запитати будь-кого: - "Хто така Леся Воронюк?" - мало хто дасть вам відповідь.
Так ось, запам'ятайте!
Саме їй належить ідея акції "Всесвітній день вишиванки", яку будучи студенткою факультету історії Чернівецького університету в 2006 році запропонувала Леся.
Перший рік сорочки одягнули лише студенти та викладачі університету, на наступний - свято розрослось до всеукраїнського рівня, а згодом - наші диво-кольори та розмаїття візерунків замайоріли по всьому світу.
Наша вишиванка стала брендом України, за яким нас упізнають в різних куточках планети.