У категорії матеріалів: 15
Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по: Даті↓ · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
 Театральне мистецтво Чернігівщини відомо з давніх часів. Ще у 1861 році за ініціативою відомого поета-байкаря Л.І.Глібова в Чернігові був організований драматичний гурток аматорів, так зване “товариство кохаючих рідну мову”. Гуртківці ставили п’єси І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, Т.Шевченка. Історичними центрами театрального руху в регіоні традиційно були міста Чернігів, Ніжин, Сосниця, Новгород-Сіверський, Прилуки. Особливо успішно театральна культура розвивалась у м. Ніжині. У 70-ті рр. 19 ст. у місті було створено театральну трупу, у складі якої 1876 р. вперше виступила М.К.Заньковецька (Адасовська), майбутня народна артистка УРСР. Славні мистецькі традиції зберігаються та збагачуються і в наші дні. П’ять колективів народної естради та дев’ять театральних колективів різного підпорядкування (з них шість – закладів Міністерства культури та туризму) мають звання «народний аматорський» та один «зразковий аматорський». |
|
Яскраві постановки за класичними і авторськими творами, театральні експерименти, дивна атмосфера відвертості, щирості, доброзичливості, взаємовиручки, творчості і натхнення - все це студенський драматичний театр "Ілюмінатор". Ось вже більше 10 років цей аматорський колектив діє на базі Чернігівського національного педагогічного університету, для багатьох нинішніх і колишніх студентів різних факультетів він став другим будинком. За ці роки через нього в той чи іншій мірі пройшли більше 350 осіб. "Хрещеним батьком" театру "Ілюмінатор" став старший викладач кафедри педагогіки і методики початкового навчання ЧНПУ Олександр Норов. |
 Йшов 1922 рік. Залізничники відбудовували, зруйновану Громадянською війною, станцію Ніжин. Почали рухатись потяги з хлібом, паливом, металом. Та водночас люди розуміли, що недостатньо лише самовіддано працювати, необхідно дбати і про знання, і про культуру. І ось за ініціативою старших телеграфістів І.Колесника та П.Чечені на станції був створений драматичний гурток, до складу якого увійшли люди різного віку і професій. |
 У 1990 р. в Чернігівському Обласному палаці дітей та юнацтва був створений творчий колектив з назвою «Агітбригада» для участі у масових акціях, видовищах та інших заходах. Очолила цей колектив Ірина Володимирівна Савицька.У 1992 році колектив став називатися «Міні-театр «Кожний обирає для себе». Основу репертуару складали новорічні вистави та казки для дітей. З 1998 року театр під назвою «Шпігл» («Дзеркало») став общинним єврейським театром м. Чернігова, постійним учасником культурних та творчих програм, святкових вечорів та концертів, які проводила Чернігівська міська єврейська община та Благодійний Єврейський Фонд «Хесед Естер». У 2003 році отримав почесне звання «народний аматорський». |
 Наймолодший серед народних аматорських театральний колектив. Рік створення – 2003. Рік присвоєння звання – 2007. Склад театру – 18 акторів – аматорів, в тому числі і працівники РБК. З моменту створення театру колектив очолила Пилипчук Наталія Петрівна (1979 р.н., освіта середня спеціальна – Ніжинське училище культури і мистецтв ім. М.Заньковецької , 1999 р.).
З 2008 року на чолі театру плідно і творчо працює директор РБК Луценко Людмила Андріївна.
Театр єдиний в області спеціалізується на постановці музичних вистав, мюзиклів, оперет. |
 Претендент на звання «Народний аматорський» -
Молодіжний аматорський театр «23» Чернігівського міського Палацу культури «Наша історія починається з мрії, з моєї мрії… Ідея створити свій театр зріла доволі довго, але одного чудового дня прийшла сміливість і рішення було прийняте - народився новий колектив – театр «23», - розповідає художній керівник, режисер, сценарист, акторка театру «23» Тетяна Янко, - за фахом я юрист, але завжди жила творчим життям. На моє становлення як актора та режисера вплинули ті, хто працював зі мною як з актором, ті, хто виховував в мені власне ставлення до театру, ті, хто вірив в мене і розвивав і навіть ті, хто не приймав мої мрії».Театр «23» виник 15 серпня 2007 року, як ініціативна молодіжна група. |
 Творчий шлях театру почався в 50-х роках з невеличкого театрального гуртка. Але по-справжньому розквіт колективу розпочався у 60-х роках з приходом у театр заслуженого артиста України Івана Кузьмича Бровченка, який став режисером цього колективу. Перші вистави – “За другим фронтом” В.Собка, “Глитай, або ж павук” М.Кропивницького, - і у 1965 році колективу було присвоєно почесне звання “народний аматорський”.
|
 22 травня 1996 року є днем заснування театру «Первоцвіт». В цей день на сцені актового залу Прилуцького агротехнічного технікуму відбулася прем’єра вистави « За двома зайцями» М. Старицького у постановці студентів перших курсів різних відділень. Вистава мала надзвичайний успіх. Колектив виїздив з гастролями по селах Прилуцького району, показували виставу в різних закладах міста.
Репертуар театру постійно змінювався та урізноманітнювався. Це були як багатоактні вистави так і особливі невеликі мініатюри. Визнання колективу принесли такі вистави як: «Фараони» О.Коломійця, «Собака на сіні» Лопе де Вега, «Про Федота – стрільця» Л. Філатова, «Пропозиція» та «Ведмідь» А.Чехова, «Незнайомка» О.Блока – символічний твір про круговерть життя , де повинно бути диво кохання. |
 Напрямок діяльності колективу – постановка дитячих музичних вистав. Режисер – Сибір Наталія Володимирівна. Колектив засновано в 2000 році , а у 2003 р. колективу присвоєно звання "зразковий аматорський".
За участь у мистецьких заходах театр нагороджено дипломами Всеукраїнських фестивалів та конкурсів, пам’ятними подарунками.
Колектив "Арлекіно" протягом всього свого існування виховує, зворушує, дає духовну чистоту і є одним з крихких притулків для юних акторів у нашому буремному світі. Він ставить за мету навчити своїх вихованців відчувати красу, розуміти світ, людей та любити театр. |
 За час свого існування, а це вже 90 років, театральний колектив здобув добру славу і визнання не тільки на Чернігівщині, але і за її межами.
На початку ХХ століття у 1919 році у Борзні почав працювати драматичний колектив, керував – Владислав Силич, який потім став головним режисером Луцького драматичного театру. Ставилися тоді здебільшого твори української класики. В колективі працювали талановиті аматори, які згодом стали професійними митцями. Раїса Рожаліна-Грозенко стала актрисою Харківського театру, Олександр Чернявський – засновником ансамблю пісні і танцю в м. Конотоп. Прізвище можна продовжувати і продовжувати, але минали роки – одні аматори уходили, приходили інші, а драматичний колектив залишався... |
|
Президент України
