Головна » 2020 » Листопад » 25 » Історія появи корейської діаспори в Україні та створення культурного центру в Чернігові
Історія появи корейської діаспори в Україні та створення культурного центру в Чернігові
18:06
Перші корейці в Україні з'явилися на початку 20 століття. Масовіше заселення почалося в 50-60 роках у Миколаївську, Херсонську області й у Крим, де корейці орендували землю під баштанництво і для вирощування цибулі. У містах України корейці почали з'являтися в часи «хрущовської відлиги». Це були в основному випускники вищих навчальних закладів. І сьогодні корейська діаспора в Україні характеризується високим освітньо-культурним рівнем: близько 80 % громадян України корейського походження мають вищу освіту).
До початку 90-х років не існувало ніяких національно-культурних товариств, і лише в 1992 році утворено Асоціацію Корейців України. Сьогодні в 27 містах України діють регіо-нальні асоціації корейців. За даними в Україні сьогодні проживає близько 20 000 корейців. Треба відзначити, що українські корейці, незважаючи на свою нечисленність, активно включилися в суспільно-політичне й національно-культурне життя незалежної України. Починаючи з 1992 року в багатьох містах і, передусім, у м. Києві відкрито недільні школи з навчан-ня корейської мови, національні ансамблі, культурні центри.
У 1995 році вперше в Україні при Київському Національному лінгвістичному університеті відкрито корейське відділення, де почали готувати фахівців філологів-перекладачів корейської мови. У 1996 році відкрито корейське відділення при Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка, організовано корейську групу при гімназії східних мов у м. Києві. У 1998 році почали вивчати корейську мову в Міжнароднім університеті лінгвістики і права.
Чернігівська міська громадська організація «Корейський культурний центр» у м. Чернігові, офіційно зареєстрована 6 квітня 2005 року. Керівник Цой Ха Eн - пастор релігійної громади христианської пресвітеріанської церкви «Течія» у м. Чернігові, заступники - місіонер Ким Сун Хи та перекладач Людмила Зуй очільники громади місіонери Південної Кореї.
Метою створення та діяльності організації є об’єднання громадян будь-якої національності та членів їх сімей для задоволення та захисту своїх національно-культурних, соціаль-них, економічних та інших інтересів, задоволення потреб в поглибленому вивченні та пропаганді корейських культурних та мовних традицій, ремесел, народних видів спорту, звичаїв та народних обрядів, мистецьких цінностей.
Завдяки організації, жителі м. Чернігова та області познайомились не тільки з традиці-ями та звичаями Кореї, а й мали змогу слухати популярну сучасну музику, споглядати тра-диційні костюми і дефіле сучасної моди, скуштувати страви корейської кухні, доторкнутись до експонатів виставки побутових речей, одягу, взуття, виробів декоративно-прикладного мистецтва.
Все це щорічно представляє «Корейський культурний центр» на традиційному Міжнародному фольклорному фестивалю національних культур «Поліське коло», на святкуванні Дня Незалежності України, Дні захисту дітей, святкуванні Азербайджанського свята «Навруз-Байрам».
Члени організації постійно приймають участь у відзначенні пам’ятних дат та свят Державного календаря України, патріотичних та екологічних акціях.
Вже за місяць – Новий рік. Які ж традиції і звичаї його святкування в Кореї та нашої чернігівської корейської діаспори?
Переддень Нового року — останній день у році.
За старих часів жінки цього дня рано вранці поспішали до колодязя, щоб першими зачерпнути «воду удачі». Вони також починали готувати до наступного дня святкові страви, У тому числі токкук — суп з рисовими галушками на бульйоні з фазана. Існував і інший звичай повернення всіх боргів до півночі. У ніч перед Новим роком ніхто не лягав спати майже до ранку, і навіть діти намагалися не заснути, тому що, відповідно до повір'я, у них могли побіліти брови.
Сольналь (Новий рік) — перший день першого місяця.
Це одне з двох найбільших свят у Республіці Корея. 1 січня — це офіційне свято, присвячене початку року, але більшість родин вирушає у свої рідні місця для зустрічі Нового року. Протягом попередніх кількох тижнів друзі і знайомі посилають один одному листівки з вдячністю за добрі справи, які були колись зроблені.
Перетягування каната — це більш, ніж просто змагання в силі. Спосіб, яким зв'язані мотузки, символізує єднання чоловіка і жінки, так що команда яка одержала перемогу - достаток і родючість у новому році, що особливо важливо для селян і рибалок.
Запускання повітряних зміїв — це в Кореї не тільки складний вид спорту, але і спосіб позбутися від невдач і хвороб минулого року, відправивши їх у небо. Існує більш 70 конструкцій зміїв, у тому числі змій щит, падук, змія-дошка, змія-спідниця і змій-скат. У минулому стрибки на підкидній дошці були «вікном у світ» для дівчат, яким вже виповнилось сім років.
Традиційні новорічні страви
Святкове меню на цей день розрізняється в залежності від регіону країни і сімейних звичаїв, але на кожнім столі обов'язково буде токкук — суп з рисовими галушками на ялови-чому або курячому бульйоні. Корейці говорять, що з'їсти тарілку токкук означає прожити ще один рік.
Пельмені і піндеток (млинці з борошна бобів маш), а також напої сучжонгва (чай з корицею) або сикхе (рисовий десертний напій) можна бачити цього дня на святковому столі.
Працівники КЗ «Обласний центр народної творчості» дуже вдячні за багаторічну спів-працю та спільне втілення в життя нових проектів в майбутньому.
QR-кодпосилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.
Категорія: В єдиному колі | Переглядів: 84 | Додав: lena | Рейтинг: 0.0/0 |
Президент України
