Шановні культпрацівники! Запрошуємо вас до історико-культурологічного ескурсу у світ слов'янської писемності та культури. Разом згадаємо відомості про слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія, про те, як взагалі виникла слов'янська та наша українська мови. Поміркуємо про їх значення у нашому житті. Адже наш спільний обов'язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури. Тому завдання культпрацівників в тісній співпраці з освітянами, за політичної волі і підтримки владних структур, знаходити все нові і нові форми заходів, які б стимулювали кожного українця до щоденного утвердження іміджу високоосвіченої української нації, до плекання неоціненного скарбу, наймилозвучнішої в світі - нашої рідної мови.
24 травня дзвони православних церков закликають всіх вірян на молебні в пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія - проповідників християнства, перших перекладачів з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — "глаголиця" і "кирилиця".
У середньовічній Європі слов'янська мова була третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. А просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель та заклали тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.
В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року і відзначається щорічно. Крім України, цей день святкують також в Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн. Особливо урочисто відзначають у Болгарії. Там здійснюють святкову ходу з буквами слов’янської азбуки та іконами святих братів.
В період Х-ХІІ ст. були закладені основи тих дружніх взаємовідносин наших народів, що в подальші віки успішно розвивалися.
Переймаючи багато цінного з культури давньої Болгарії, самобутня культура Київської Русі, починаючи з ХІ ст., своєю чергою також впливає на культуру Болгарії.
За Дунаєм поширюються житія руських святих – Ольги, Бориса і Гліба, Феодосія Печерського та ін.
Великого значення набувають не лише для Русі, але й для усього слов’янства чудові взірці давньої літератури: «Повість временних літ», «Слово о полку Ігоровім», «Повчання» Володимира Мономаха, звід законів «Руська правда».
Створення уніфікованої для усіх слов’ян писемності мало велике значення в історії країн південно-східної Європи, зіграло, зокрема, позитивну роль у зміцненні зв’язків українського та болгарського народів, їх державності.
Розвиток культури Київської Русі відбувався самобутнім шляхом, але на той час під благотворним впливом болгарської писемності та культури в цілому. Багато які книги, не лише богослужебні, спочатку перекладалися з грецької на старослов’янську мову болгарськими просвітниками.
Праці великих просвітників стали надбанням всіх слов'ян. Письменність, яку принесли на нашу прадавню землю Кирило і Мефодій стала іскрою, від якої спалахнула жага знань. Адже тим, що пишемо, читаємо, спілкуємось ми повинні завдячувати натхненній праці саме цих слов'янських вчителів. Їх винахід, освячений християнською любов'ю, дає щедрі плоди здатні служити людям упродовж тисячоліть.
А наше завдання - пам'ятати, що основами морального та духовного розвитку суспільства є лише пізнання нашої власної, реальної, невикривленої історії, вміння аналізувати і робити висновки та примноження і розвиток культурної спадщини свого народу.
QR-кодпосилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.
Президент України
