2 лютого в приміщенні Арт-клубу чернігівська міська громадська організація «Центр культурних традицій «Етнос» провела етно-вечірку присвячену Східному Новому Року.
Новий рік (Чунь цзе - Свято Весни) з прадавніх часів є головним та найдовшим святом у Китаї та інших країнах Східної Азії. Він настає під час другого Молодого місяця після зимового сонцестояння. В 2014 році - в ніч з 30 на 31 січня. Святкується аж цілих 15 днів. Символи цього року: священна тварина - покровитель - Кінь, стихія - дерево, кольори - зелений, синій, бірюзовий. Як і західний, східний новий рік багатий традиціями. До свята люди обов’язково купують новий одяг, художні оздоблення – у вигляді папірців з ієрогліфами та символами найкращих побажань, сувеніри у вигляді фігурки тварини-покровителя року, однієї з 12 священних тварин. Перший день Нового року починають з запуску феєрверків, що мають злякати злих духів і привернути в дім дух умиротворіння та щастя. В кінці дня родина вітає повернення божеств - покровителів додому після їх відвідування світу духів, де вони «давали звіт» за минулий рік, а потім вшановують своїх предків. На новий рік сім’я обов’язково збирається за святковим столом. Традиційні наїдки - фаршировані млинці, рис, риба, мандарини - символи достатку; китайські пельмені, що за формою нагадують старовинні зливки золота і є символами багатства; довга локшина, що символізує довге життя. За законами фен-шуй прийнято новий рік зустрічати в червоному одязі - у Китаї цей колір дуже в пошані. Адже за легендою цього кольору боїться чудовисько Нянь, від якого в давнину позбавив людей мудрець Лаодзи. У числі подарунків обов'язково повинні бути монетки, загорнуті в червоний папір - китайці дарують їх і дітям, і дорослим з побажаннями здоров'я і добробуту. В новорічну ніч забороняється спати, а треба веселитися, смачно їсти і грати в ігри. У свята вважається обов'язком відвідати храм, і принести дари богам і предкам. У Новий рік люди також приходять до віщунів, аби дізнатися про свою долю. На свята відбуваються масові гуляння - танці левів і драконів, вистави на ходулях. Завершується це двотижневе святкування святом ліхтарів.
ЧМГО «Центр культурних традицій «Етнос» займається вивченням та популяризацією традицій народів світу і святкування Східного нового року стало вже традицією самого «Етносу», адже відмічається Центром та його друзями вже вп’яте. Окрім традиційних новорічних ритуалів на цей раз особливим акцентом свята стала демонстрація фігурок нецке (окімоно) з приватної колекції активної учасниці Центру «Етнос» Ніни Мукомели та розповідь про них. Нецке та окімоно - це невеликі різьблені фігурки з кістки, дерева роботи японських чи китайських майстрів. Дивний, незрозумілий і привабливий світ таїться за мініатюрними зображеннями божеств, доброзичливих символів, людей, тварин, птахів, риб. У скульптурі заввишки три-чотири сантиметри не пропущено жодної деталі. Все передано виразно, з незрівнянною жвавістю у трактуванні натури, часто з гумором і фантазією. З погляду історії культури, сюжети нецке виступають як невичерпний джерело з вивчення моралі, звичаїв, релігійних і моральних уявлень, життя Японії та Китаю XVII-XIX століть. Маючи первинне побутове призначення ( це були підвіски – противаги для шнурка поясу кімоно), нецке згодом перетворилися на справжнє мистецтво. Корені цього мистецтва сягають у історію Стародавнього і Середньовічного Китаю, тож серед зображуваних в нецке персонажів дуже багато китайських божеств і знаменитих особистостей історії Піднебесної Імперії. Сюжети нецке охоплюють уявлення городян періоду Токугава. Історична література і театр, міфологія і народні вірування, символіка і повсякденне життя - усе це відтворено у малих різьблених фігурках. Найпопулярнішими божествами у народних віруваннях того періоду були так звані "ситифукудзин" - "сім богів щастя". Вони походять із різних релігійних систем. Дайкоку, Хотей, Бисямонтен і Бендзайтен - буддійські божества; Ебісу - персонаж суто синтоїстський; Фукурокудзю і Дзюрожзин надійшли з пантеону даосизму. В сучасних нецке також присутні божества з пантеону індуїзму (Ганеша, Каджурахо), а також священні тварини буддизму - знаки східного гороскопу та інші. Кожна з цих маленьких фігурок має своє особливе значення і її функція допомагати людині в різних сферах життя: приносити достаток і багатство, сприяти кар’єрному росту, привертати пристрасне кохання та вдале подружнє життя, опікуватися жінками та дітьми, допомагати мандрівникам та вченим тощо. Але щоб ця магія спрацювала кожна з нецке потребує уваги та особливого поводження з нею. Про це та інше пов’язане з міфологією, історією та застосуванням нецке розповіли учасникам свята активістки Центру «Етнос» Ніна Мукомела, Ірина Дерейчук та Ірина Пасік, яка також провела для присутніх традиційну китайську чайну церемонію і пригостила всіх присутніх китайськими чаями «СІНЬ ЯНЬ МАО ДЗЕНЬ» та «І ЧА ДЖАНЬ ШЕНЬ» з додаванням квітів китайської кориці. Ніна Мукомела та її донька Єсенія виступили ще й в якості чудових танцівниць: Єсенія станцювала східний танок, а Ніна – була в образі героїні нецке – індійської богині Каджурахо і презентувала індійський танок. Приправлялося святкування веселими іграми та конкурсами, а також традиційним китайським гаданням по книзі І-Цзин (Канон Перемін). У фіналі свята всі присутні скуштували традиційні для Китаю тістечка з передбаченнями, які випекла керівник Центру «Етнос» Ірина Дерейчук. В середині печива кожен знайшов папірець з відповіддю на своє запитання або передбачення, пов’язані з символом цього року конем (у вигляді приказок народів світу). Планувалася також присутність на святі відомого чернігівського мандрівника та журналіста Олександра Волощука, який саме в цей час повертається з захопливої мандрівки країнами Сходу, в тому числі і Китаю. Але Олександр трохи затримується в дорозі і його розповіді про східні традиції можна буде почути з перших вуст вже в березні на зустрічі з мандрівником, яку організовує Центр культурних традицій «Етнос» в Арт-клубі. Тож до нових зустрічей з традиціями і культурою народів світу. Вдалого всім нового року!
Ірина ДЕРЕЙЧУК
Голова Центру культурних традицій «Етнос»
QR-кодпосилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.
Президент України Верховна Рада України Кабінет Міністрів України Чернігівська ОДА Чернігівська облрада Чернігівська міська рада
Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Музеї Чернігівщини Чернігівський музей-заповідник М.М.Коцюбинського веб-портал "Європейська Україна" новини "Чернігівський Формат"
Президент України
