Головна » 2013 » Червень » 5 » Виставка декоративного розпису «Птахи-діви з давніх сказань»
Виставка декоративного розпису «Птахи-діви з давніх сказань»
09:55
4 червня 2013р. в Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г.Галагана відкрилась виставка декоративного розпису «Птахи-діви з давніх сказань» чернігівської майстрині Тетяни Стадниченко.
Тетяна Петрівна Стадниченко (1974 р.н.) – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 2012 року, керівник студії художнього розпису Центру народних ремесел для дітей та юнацтва в Чернігові. Навчалася в ізостудії Людмили Малиш та у студії художнього розпису Тетяни Дорошенко. Майстриня є активною учасницею багатьох міських, обласних та всеукраїнських виставок і фестивалів декоративно-ужиткового мистецтва. У 2011 р. проходили її персональні виставки в Чернігівському обласному художньому музеї, Чернігівському літературно-меморіальному музеї М.М.Коцюбинського, Арт-клубі. Її вихованці неодноразово були переможцями численних дитячих конкурсів.
Тетяна Стадниченко досконало володіє Петриківським, Городецьким, Хохломським розписом, створюючи свій авторський оригінальний та неповторний стиль.
На виставці експонуються роботи Тетяни Стадниченко, виконані у техніці декоративного розпису. Майстриня вміло вплітає в рослинний орнамент реально існуючих (солов’ї, сови, лелеки) і фантастичних ( Жар-птиця, Сірін, Алконост, Гамаюн) птахів.
Птах здавна був оберегом і талісманом слов’ян, улюбленим образом народного мистецтва і фольклору. Орнітоморфні зображення у народній свідомості пов’язувались з небом, сонцем, вітром. Згідно з давніми віруваннями, зображення птахів мали приносити любов, здоров’я, щастя і достаток в родину та щедрий урожай. Їх описували у міфах, билинах, легендах, казках, народних піснях., зображували на колтах - жіночих прикрасах ХІ-ХІІІ століття, на творах декоративно-ужиткового мистецтва.
Кожен образ ніс певне смислове навантаження: півень - символ сонця і блискавки; лелека - „птах сонця”, символ родючості; сова - смерть і темрява, мудрість; соловей - воля і кохання. Ці птахи фігурують у роботах Тетяни Стадниченко: «Сова» (2012 р.), «Великодня писанка» (2013 р.), «Солов’їна пісня» (2013 р.). Деякі з них зберігають характерні риси зовнішнього вигляду, а більшість представлена як узагальнений образ птаха. Зображення переважно парне, що є ознакою шлюбу, рідше поодинокі образи чи злиті в одне ціле пташині пари-човники, наприклад твір «Закохана пара» (2013 р.). Т.П.Стадниченко вносить в цей традиційний мотив своє трактування, обігруючи східний символ єдності чоловічого і жіночого начал «інь-янь» як зображення пари птахів, що плавно переходять один в одного - «Інь-ян» (2013 р.).
Ще з часів Київської Русі великою популярністю користувались фантазійні образи птахів, згадки про яких залишились у чарівних казках. Зокрема, жар-птиця – це символ сонця у свідомості слов’ян, в її зображенні обов’язково домінує золотий або червоний колір «Жар-птиця» (2013 р.), а птах фенікс асоціювався з вогнем, оскільки за легендою згорав і відроджувався з попелу «Фенікси» (2013 р.).
З поширенням християнства на Русі набувають популярності нові персонажі, запозичені в інших народів через Візантію: Сірін, Алконост і Гамаюн. Образ Сіріна часто зустрічається у виробах прикладного мистецтва з XIV по XVII століття. Від голови до пояса це вродлива жінка, нижче - птах. Її голос змушує забути про все, про біди і нещастя, але може спричинити смерть. Протилежність Сіріна – Алконост - світла жінка-птах із солодким голосом, який приносить лише щастя. Відомі також багато інших казкових птахів, серед яких Гамаюн - співець божественних гімнів і вісник майбутнього. На початку XVIII століття давнє символічне значення Сіріна, Алконоста було забуте, хоча у народному мистецтві образ Сіріна зберігся і відтворювався у XVIII-XIX століттях в розписах меблів, скринь і скриньок, на народних луб’яних картинках, що продавались на базарах і ярмарках до початку XX століття.
Отже, у традиційному народному мистецтві України образ птаха був одним з найулюбленіших. Народ вірив і продовжує вірити, що зображення птаха має принести любов, здоров’я, щастя і достаток в родину та щедрий урожай, тому вони присутні у різноманітних творах народного мистецтва і продовжують милувати око людини з найдавніших часів і по сьогоднішній день.
Марина Гриценко
завідуюча сектором декоративно-ужиткового мистецтва
Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.Галагана
QR-кодпосилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.
Президент України Верховна Рада України Кабінет Міністрів України Чернігівська ОДА Чернігівська облрада Чернігівська міська рада
Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Музеї Чернігівщини Чернігівський музей-заповідник М.М.Коцюбинського веб-портал "Європейська Україна" новини "Чернігівський Формат"
Президент України
