Труди і дні під знаком муз (Ретроспективний репортаж з читального залу архіву)
24-Листопад-2014, 11:41
(Продовження)
Обласний будинок народної творчості: новий старт Якщо вдатися до порівняння, відштовхнувшись від прислів’я про чоботаря, який, дбаючи про своїх клієнтів, сам залишається без взувачки, то обласний будинок народної творчості, створений, як відомо, для розвитку самодіяльного мистецтва, перебував у цій парадоксальній ситуації майже десять років.
Нагадаємо: створений він у 1939 році, а його гучна назва протягом зазначеного часу залишалася суто номінальною – «Будинок» займав навіть не окрему кімнату, а лише куток у ній, де вже обґрунтувалися ще дві організації. Якщо на побутовому рівні з незручностями «комуналки» ще якось можна було змиритися, втішаючи себе ходячим образним висловом «в тісноті, але не в обиді», то з творчою роботою такі умови були несумісні.
Архівні матеріали свідчать, що контролюючі основну діяльність особи з розумінням ставились до прохань керівництва ОБНТ поліпшити умови праці, прямо називаючи речі своїми іменами.
Так, старший інспектор художньої самодіяльності Ярошевський, під час чергової перевірки, дорікнувши за відсутність сучасного репертуару («майже в усіх клубах працюють на таких п’єсах як “Наталка-полтавка», «Дай серцю волю..», «Ой, не ходи, Грицю»), недостатню методичну допомогу гурткам художньої самодіяльності «через слабку кваліфікацію методистів», не оминув у своїй доповідній записці і найболючішої проблеми колективу.
Дослівно (при збереженні стилістики): «Якщо додати до цього умови, в яких знаходиться ОБНТ (загальна кімната, де містяться працівники 3-х установ, а працівники ОБНТ – 6 чоловік містяться в кутку за двома столами, то стане ясно, що можливостей займатися будь скільки нормальною працею не можливо. Мені як інспектору художньої самодіяльності в таких умовах важко здійснювати контроль та надавати відповідну допомогу».
Під документом значиться дата: 24 листопада 1946 року.
З інформації в.о. начальника відділу культурно-освітніх установ Богуна від 28 листопада цього ж року, видно, що про існування проблеми ОБНТ знають в усіх обласних інстанціях, здатних її вирішити, проте стражденним служителям муз довелося чекати сподіваного новосілля ще майже два роки – згідно з постановою облвиконкому від 7 вересня 1948 року в користування ОБНТ, зрештою, було передано колишнє приміщення облфілармонії.
Після тісного куточка у загальній кімнаті отримати окрему будівлю площею понад 200 квадратних метрів з багатим антуражем – це все одно що потрапити в казку. Крім сцени, залу для глядачів, робочих кімнат, тут був навіть буфет. Вивіска з написом «Будинок народної творчості» стала відповідати профілю діяльності установи не тільки формою, а й змістом. Зрозуміло, це зобов’язувало працівників до активізації роботи, пошуку її нових форм і методів. Адже фактично вони вийшли на новий старт, який, як і належить у таких випадках, розпочався з аналізу причин упущень і недоробок на відрізку пройденого шляху і планів на перспективу.
При цьому варто зазначити, що творчі люди добре розуміли сутність назви установи і йшли сюди з надією отримати консультацію щодо своїх мистецьких спроб. Цей інтерес було не тільки враховано, але і зроблено крок назустріч тим, хто прагнув долучитися до мистецтва. Для цього оперативно було створено дві вечірні студії – з живопису і малювання та народних і бальних танців.
Наявність пристойного приміщення дозволяла зробити тривалішими семінари з підвищення кваліфікації керівників аматорських колективів, масштабнішими масові заходи.
Певна річ, працівники ОБНТ у своїх творчих планах змушені були «плисти» у фарватері злоби дня, але в них чільне місце відводилось і збереженню традиційної народно-пісенної творчості, підтримці в цьому ж плані майстрів декоративно-прикладного мистецтва, всіляко заохочуючи ентузіастів як морально, так і матеріально.
Для цього організовувались відповідні конкурси, виставки, в яких часом мали місце «несподівані ракурси». Так, серед експонатів, представлених 64-річним колгоспником з села Монастирище Ічнянського району на обласну виставку декоративно-прикладного мистецтва, що проходила в Прилуках, виявились унікальні екземпляри керамічного посуду типу візантійської та китайської ваз. Виготовлені вони були майстром з місцевої глини за оригінальною технологією у власноруч збудованій для цього печі. Комісія краєзнавчого музею визнала вироби Пархоменка справді неординарними.
Успіх майстра на обласній виставці був заохочений Почесною грамотою обласного будинку народної творчості та грошовою премією в сумі 650 крб.
Плідними здобутками ОБНТ в розгортанні своєї діяльності був позначений наступний після новосілля рік. Інформуючи директора Центрального будинку народної творчості УРСР О. Казиміра про зроблене у першій половині 1949 року, директор Чернігівського ОБНТ Г.Ярошевський наголошував на великому успіху щойно започаткованого в області свята пісні і танцю, яке засвідчило, що «наш народ любить масову пісню і охоче бере участь в таких заходах», ілюструючи свої тези переконливими фактами: «Так, у Коропському районі , де стартувало це свято, було понад 1000 учасників та близько 10000 гостей, в Ічнянському - відповідно 1000 та 21000 чоловік».
У цих же межах коливалися цифри в інших районах.
Перебіг свята пісні і танцю в районах, а також його заключного етапу в обласному центрі колоритно висвітлювали в своїх репортажах журналісти «Деснянської правди». Вони не шкодували високих слів самі і цікавились враженнями від почутого і побаченого присутніх на святі людей різного віку, статі і професій. Цікаво, що думки переважно збігалися.
- Таке грандіозне свято мені довелося бачити вперше. Важко віддати пальму першості якомусь колективу. Всі заслуговують на похвалу. Цей день я завжди згадуватиму, - сказав, зокрема, актор-пенсіонер І.Березняк.
Залишається додати: проведення цього свята вимагало немалих коштів. І вони знайшлися, попри те, що відбувалася ця грандіозна мистецька подія обласного рівня на відстані лише чотирьох років після завершення війни.
Слушна інформація для роздумів.
Василь ЩЕРБОНОС,
член Національної спілки
журналістів України
На фото: виступає зведений хор на
обласному святі пісні і танцю (вересень 1949року)
Президент України Верховна Рада України Кабінет Міністрів України Чернігівська ОДА Чернігівська облрада Чернігівська міська рада
Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Музеї Чернігівщини Чернігівський музей-заповідник М.М.Коцюбинського веб-портал "Європейська Україна" новини "Чернігівський Формат"
Президент України
