Труди і дні під знаком муз (Ретроспективний репортаж з читального залу архіву)
03-Вересень-2014, 11:14
Продовження
Як гартувалися юні таланти
Люди, чиє школярство випало на передвоєнні і перші повоєнні роки, либонь, добре.пам'ятають, як учителі вимагали від них не тільки гарно вчитися, а й не байдикувати в позаучбовий час.
Для цього в школах існували різноманітні гуртки, що давали змогу поглиблювати знання з улюблених предметів або ж розвивати свої особливі здібності.
Затятим краєзнавцям та й просто любителям бодай час від часу порпатись у підшивках старих газет теж добре знайома ця картина: шпальти рясніють замітками про шкільні олімпіади, виступи піонерських хорів перед колгоспниками, зрештою, про створення нових гуртків художньої самодіяльності. Ось і я , піддавшись цій спокусі, перегортаю сторінки «Молодого комунара» за 1939-1940 роки і зупиняю погляд на розлогій добірці під заголовком «Квітнуть юні таланти». Йдеться в ній про підготовку до Всесоюзної олімпіади дитячої творчості на прикладі роботи гуртків художньої самодіяльності Чернігівського Палацу піонерів та початкуючих авторів області. Серед вміщених літературних творів - вірш «До лісника» Кузьми Журби. Важко сказати (у підшивках газети «Молодий комунар» за згаданий період відсутня велика кількість номерів) - був це дебют чи чергова публікація, але в кожному рядку цього ліричного твору вже тоді проглядався потенціал талановитого поета, що він достеменно довів у 50 - 80 роках, видавши ряд поетичних книжок та регулярно друкуючись у періодичних виданнях. Разом з тим Кузьма Тимофійович дав дорогу в життя багатьом молодим поетам, що гуртувалися навколо керованого ним літературного об'єднання при обласній газеті «Деснянська правда».
Хід підготовки до Всесоюзної Олімпіади та Всесоюзної сільськогосподарської виставки, за право участі в яких боролася учнівська молодь області, як це й належить молодіжній пресі, висвітлювався на сторінках «Молодого комунара» системно і всебічно.
З публікації від 5 червня 1940 року видно, що Чернігівська міська олімпіада школярів пройшла досить успішно. А от висвітлення результатів обласної олімпіади не обійшлося без критичних ноток. Справа
в тім, що критерії відбору були досить строгими. Здібності талановитої дитини у гуртковій діяльності неодмінно повинні були узгоджуватись з успішним навчанням. А учень 8 класу Чернігівської школи №15 Біля Холецький так захопився конструкцією колгоспного електропастуха, що набув аж 6 незадовільних оцінок. Його не затвердили учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Така доля спіткала й ученицю 6 класу цієї ж школи Валю Третьякову, яка відставала в навчанні через надмірне захоплення участю в гуртку лялькового театру при Палаці піонерів.
З інших публікацій дізнаємося, що також багатьох гуртківців як при Палаці піонерів, так і в сільських школах області наставники твердо поставили на «крило». А деякі з них навіть перейняли естафету наставництва - самі стали керувати гуртками, ще не закінчивши школи. Так, учень 8 класу Галицької школи Лосинівського району Приходько став керувати музичним гуртком, а учениця 8 класу Борзнянського дитячого будинку - балетним.
А ось інформація в номері від 14 серпня 1940 року про драматичний гурток при Палаці піонерів, ще яскравіше ілюструє результативність гартування юних талантів: «Гурток став школою, яка готує учнів до вступу в театральні училища. В1939 році драмгуртківці Ковтунський і Грищенко вступили до Харківського театрального училища. В цьому році гуртківці їдуть вчитися до Московського театрального інституту».
З цієї та інших публікацій видно, що вибір гуртків учні пов'язували з майбутньою професією. Та чи у кожного здійсниться заповітна мрія. Адже незабаром у їхнє дитинство ввірветься війна.
Мистецька мозаіка
У Чернігівському міському Центральному парку культури в день святкування 23 роковин Незалежності України відбувся фестиваль «Поліське коло». Проводиться цей захід уже в дев'яте, і щоразу доводить правильність і корисність задуму його засновників зближувати народи, що з прадавніх часів проживають на Чернігівщині, збагачуючи своїми національними традиціями наш спільний культурний простір.
Родзинкою цьогорічного фестивалю було звучання вірша Т.Г.Шевченка «Заповіт» не лише українською, а й азербайджанською, вірменською, єврейською, польською, французькою та англійською з вуст наймолодших його учасників. Це спільний проект обласного радіо, обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв та центру іноземних мов м.Чернігова.
* * *
Вдале поєднання двох творчих іпостасей (графіка і поезія) продемонструвала на своїй черговій виставці в Арт-клубі одна з наймолодшихї членів народного об'єднання художників «Деснянська палітра», член Всеукраїнської творчої Спілки «Конгрес літераторів України» Олена Грицюк.
Колеги по перу і пензлю відзначили її невтомність у творчому пошуку, плодотворність його результатів, а Олена несамохіть підтвердила зазначені якості, запросивши на презентацію нової книги, що відбудеться ближчим часом.
Ведучий рубрики —
Василь Щербоиос,
член Національної спілки
журналістів України
Президент України Верховна Рада України Кабінет Міністрів України Чернігівська ОДА Чернігівська облрада Чернігівська міська рада
Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Музеї Чернігівщини Чернігівський музей-заповідник М.М.Коцюбинського веб-портал "Європейська Україна" новини "Чернігівський Формат"
Президент України
