 22 вересня жителі Срібнянщини та гості мали змогу відвідати Воздвиженський ярмарок у Срібному. Люду було, як ніколи.
Цього року головним атрибутом ярмарку був хліб. Кожна громада представила свої короваї і різноманітну випічку, починаючи від звичайних пампушок і закінчуючи здобою на різний смак. На спеціалізованих експозиціях була широко представлена продукція сільського господарства. Цікавою й захоплюючою була культурна програма. Ярмаркували всі: і дорослі, і малі…
Розпочалося все традиційно з представлення всіх учасників ярмарку. Першими йшли дівчата з короваями на вишитих рушниках, як символ добробуту та благополуччя. За ними на автомобілі виїхали Польова царівна та Урожай, вітаючи усіх присутніх з новим урожаєм. А далі йшли наші керівники району. За ними йшли ліцеїсти: сокиринські та дігтярівській, працівники районного відділу освіти, інших підприємств, установ, організацій.
Аж ось вишикувалися громади разом зі своїми сільськими та селищними головами. Першою була Срібнянська селищна рада. За ними Подільська, Калюжинська, Гриціївська, Васьківська, Дігтярівська, Гурбинська, Савинська, Горобіївська, Карпилівська громади. Завершували святкову ходу сокиринчани. Замайоріли вишиванки в кожної громади, одна краща за іншу.
Коли входиш в імпровізоване містечко майстрів, очі розбігаються. Стільки тут барв та неймовірних речей! Чого тільки не почуєш, не побачиш і не спробуєш! Тут і обрядові пісні, і танці та жарти й, звичайно, пригощання. Навіть чарочку справжнісінької горілки наливали та закуску підносили, не забуваючи приправити їх влучним слівцем. Торгували всіляким крамом та смачностями від запаху яких голова обертом ішла. Продавались дерев’яні дошки для нарізання продуктів, кухонне начиння, а ось і булави лежать, поблискуючи лаком. Ген там стоять і торгують новими сортами картоплі, а поруч вбрання на різний смак і вік, а до вбрання новенькі черевики. Тож модниці чимдуж поспішали за обновками. Он під деревами біля вишитого рушника стоять продавці з теплими халатами і рушниками. Продавали зерно, м'ясо, сало. На ярмарку кожен товар має попит, тільки треба вміти його продати.
А скільки пахощів витало у повітрі, здавалося все Срібне окутав духмяний запах шашлику та випічки. Громади виставляли на показ свої кулінарні шедеври. Вареники, смажена риба, гриби, м'ясо, салати на різний смак і ще, ще багато всього! А поряд каша вариться з м’ясцем. Ну як же ти стримаєшся, щоб не спробувати? Звеселили гостей свята два опудала з усміхненими на сонці гарбузовими головами, які стояли біля Подільської громади. А у Срібнянської громади на саморобній печі сиділи хлопчаки і весело зиркали на навколишній люд.
Хтось ходив поміж ярмарковими товарами, вибираючи щось корисне або красиве, або і те й інше для себе чи на подарунок. А хто вже поволі підтягувався до сцени, де почало набирати обертів концертне дійство. Всі з нетерпінням очікували початку виступу народного артиста України Іво Бобула. Тим часом народ розважали самодіяльні артисти колективу "Колос” районного будинку культури з театралізованим дійством "Воздвиженський ярмарок гуля!” Ох, і гуляє вже ярмарок, так гуляє… Потім виступили гості-прилучани. Спочатку розважали місцевий та приїжджий ярмарковий люд колектив "Первоцвіт” Прилуцького агротехнічного коледжу, а потім з’явилися справжнісінькі козаки, які продемонстрували чудеса витримки та міцності. Це були гості з Прилуцької міськрайонної організації "Прилуцький курінь ім. Івана Сріка”.
Далі свої козацькі здібності показали місцеві чоловіки. За почесне звання "Срібнянського богатиря” змагалися силачі з усього району. Та найсильнішим став Олександр Сердюк з с. Савинці. Срібло та бронза дісталися васьківчанам Валерію Сидоренку та Сергію Пташнику.
І кожна громада приймала гостей з почестями, співами, з музиками, і, звичайно, з частуванням. Ось Гриціївська громада з вечорницями, сокиринчани на возі з музиками, калюжинчани з фірмовими стравами та шашликами… Що й казати, гарно підготувалися, щедро.
Аж ось замайоріли різними барвами букети осінніх квітів. Навіть дещо осінньо на душі зробилося від одного лише погляду на різнобарвні айстри та жоржини. І вже пожовтіле листя потроху опадає з дерев, ніби нагадуючи про настання цариці Осені. Це все квіткові композиції демонстрували учні Срібнянської школи.
Після такого щемливого і трепетного почуття, яке викликали осінні композиції срібнянським учнів, захотілося потішити душу. І, о диво, свято сала! Справжньої золотої марки України, її гордості. Що ж це за українець, що сала не їсть? Тоді ви москаль справжній, якщо ніколи не куштували цього ніжного продукту, який просто тане у роті. Ех, оце справжня феєрія, оце справжня казка! Українське сало співаємо оду тобі.
Час невпинно летів, забираючи оті щасливі і веселі миттєвості у минуле, перетворюючи їх на дорогі серцю спогади. Вже концерт завершився і настала кульмінація всього ярмаркового дійства, його апогей – підведення підсумків. У номінації на кращу громаду переможцями стали Сокириська, Подільська та Срібнянська громади. У номінації "Краща установа” переможцями стали працівники управління праці та соціального захисту населення (М. П. Мащенко), територіальний центр соціального обслуговування (О. В. Панченко), працівники центральної районної лікарні (М. П. Діденко), працівники освіти на чолі з начальником відділу А.М.Семенком та Срібнянська школа (В. О. Декрет). За краще представлення на святі сала "Ми не знаєм, що є краще українського сальця”: І місце – управління праці та соцзахисту, територіальний центр соціального обслуговання;
ІІ місце – центральна районна лікарня;
ІІІ місце – працівники культури.
Спеціальний приз за представлення колективу на параді дістався управлінню пенсійного фонду (А. В. Кобиш).
Свято завершилося. Відгриміли музики, відтанцювали гопака, наїлися сала та вареників і щасливий люд повертався кожен до себе додому. Цьогорічний ярмарок надовго запам’ятається срібнянам.
|
Президент України
