22 січня Україна святкує День Соборності і Свободи. До цієї урочистої події в Семенівці відкрилася нова виставкова експозиція «Рушник єднання України», на якій представлені роботи народних майстрів Семенівщини з початку ХХ ст. до наших днів.
Вишиті рушники здавна були поширені на Україні, як неодмінний атрибут народного побуту, весільної і святкової обрядовості, як традиційна окраса селянського житла. Важливі події в житті народу ніколи не обходились без рушників, які, крім декоративного навантаження, мали великий образно-символічний зміст. У всьому декоративно-прикладному мистецтві немає іншого такого предмета, який би концентрував у собі стільки різноманітних символічних значень.
Рушник супроводжував селянина протягом усього життя і в радості, і в горі. Він завжди був символом гостинності — на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль. Під час будівництва хати рушниками підіймали сволоки, потім ці рушники дарували майстрам. На них приймали новонароджених, з рушниками проводжали людину в останню путь. Особливо значну роль відігравав рушник у весільному обряді як один з найважливіших атрибутів.
У кожному районі склались локальні особливості, що виявились у композиції, колірній гамі, засобах шитва.
Сучасні майстрині, продовжуючи традицію, наповнюють орнаментацію рушників новим змістом і образами, підсилюють їх монументально-декоративне вирішення, розширюють діапазон застосування в громадському інтер'єрі.
На виставковій експозиції «Рушник єднає Україну» представлені чудові роботи майстринь вишиваних узорів Семенівського краю: Степанець Марії, Дудко Раїси, Суденко Марії, Бондаренко Лідії, Волк Наталії, Березовської Ніни, Грибченко Валентини, Гребінник Марії, Фесюри Євдокії.
Кожна робота - це певний період життя майстрині, поклик душі від буденності до прекрасного, це неповторний ексклюзив, створений не лише руками, а й серцем! Створення вишиванки – це психологія та філософія людини, її темперамент, її прагнення, погляди на світ, а також мрії та високі цілі.
Адже руками твориться те, що має нерукотворний вигляд, руки майстрині під час створення етнічного вишитого рушника перетворюються на музичний інструмент, що відтворює народну мелодію, що лягає на полотно.
Вічна пісня барв і кольорів,
Неповторна музика натхнення!
Шепіт трав і шелест яворів,
І дзвінкі турботи сьогодення.
Хрестиком покладено в рядки,
Поспліталось, блиснуло веселкою
Ніжність материнської руки
Пісні ще весільної, веселої.
Дух народу в колір заплете,
Проросте і піснею, і цвітом.
А над світом, гляньте, а над світом
Українська вишивка цвіте
Президент України
