Керівник гуртків іноземних мов Городнянського районного центру дитячої та юнацької творчості відкрив 104 особисті сайти в Інтернеті. На них можна прочитати про історію, культуру, економіку Городнянщини, її видатних людей, про всі соціально-суспільні події, що відбуваються в цьому краї. Частина з них на чотирьох мовах - українській, російській, німецькій, англійській. Микола Хмеленок - депутат районної ради чотирьох скликань. Щодня він виходить на десятки інших сайтів, шукає потрібну інформацію для роботи й громадської діяльності, надає допомогу в розв'язанні складних ситуацій, у яких опиняються знайомі, товариші. Микола Павлович у попередні роки був, так би мовити, рекордсменом району з передплати періодичних видань, одержував їх більше двох десятків, витрачаючи на це не одну свою місячну пенсію. Закінчивши Мінський педагогічний інститут іноземних мов, він працював учителем у середній школі рідних Савичів Брагинського району Гомельської області. Аварія на Чорнобильській АЕС припинила життя у рідному селі. У Городні Миколі Павловичу знадобилися знання англійської мови, якою він захопився ще в інституті. Городнянські роки плідні для його різнобічної творчості. Підручниками зацікавилися у П'ятигорському лінгвістичному університеті, який випустив книжки Миколи Хмеленка німецькою мовою: для студентів - «Навколо Німеччини» (німецьке краєзнавство), «Розмовні теми» (для абітурієнтів). Його статті друкуються в методичних журналах, газетах. Предметом особливої гордості є посібник з німецької мови для вундеркіндів, який Микола Павлович розмістив в Інтернеті на сайті www.forwunderkind.narod.ru. Нині автор працює над відеопідручником з англійської мови для дітей. А ще він пише вірші російською, білоруською та німецькою мовою. Понад десять років тому доктор медичних наук, професор Клаус-Петер Бах з німецького міста Меммінген подарував Миколі Хмеленку комп'ютер, який для нього - не розкіш, адже він інвалід першої групи з дитинства і має дуже серйозні вади в рухах рук. Отож комп'ютер допомагає Миколі Павловичу реалізовувати свої плани, підтримувати зв'язки з усім світом. У Городні він відкрив Німецький культурний центр «Взаємодія». До речі, це один із 147 таких центрів, що діють в Україні. Членами його стали всі небайдужі до німецької культури. Житель міста, етнічний німець С. Р. Екк представляє Чернігівську область у Раді німців України. Центр веде активну просвітницьку роботу, бере участь у Всеукраїнських та міжнародних конкурсах і фестивалях, дипломантами яких стали дитячий ансамбль танцю «Цауберзайтен» («Чарівні струни»), юна співачка Катерина Волошко. Вихованці Миколи Павловича не перший рік - учасники міжнародного конкурсу з німецької мови «Зустріч зі Східною Європою», щороку вони одержують грамоти Міністерства шкільної та вищої освіти землі Північний Рейн-Вестфалія. Німецький культурний центр приділяє увагу й соціальній роботі. Через Асоціацію німців України оздоровлено 13 дітей та 9 дорослих з Городні. Центр має свій власний сайт на чотирьох мовах, який читають в Ізраїлі, Канаді та США, Його адреса: www.chmelenok.narod.ru. А нещодавно голові центру зателефонували з першого каналу українського телебачення, просили допомогти знайти німецький текст відомої української пісні про розлуку козака й дівчини «їхав козак за Дунай». Багато композиторів, у тому числі Бетховен, мовби змагаючись, створили немало варіацій на теми цієї української пісні. Вільну переробку мелодії, яка швидко вписалась у німецький фольклор, німецькою мовою зробив німецький поет і композитор X.Тідге. Німецькою мовою вона називається «Козак і його дівчина (Прекрасна Мінка)» («Dег Коsак und sein Mаdсhеп»). І з того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним скарбом. На телебаченні хочуть зняти документальний фільм про цю пісню. П'ять років діяльності Центру його голова розглядає як стартові заходи до нових програм і проектів. Варто сказати, що Микола Павлович дуже вдячний коханій дружині Валентині Яківні, яка завжди поруч, розуміє його та у всьому допомагає. Вона теж інвалід дитинства, проте досконало володіє баяном, читає уроки образотворчого мистецтва в другій міській школі. А ще, як і Микола Павлович, пише вірші, покладає їх на музику. А на слова Миколи Павловича місцевий самодіяльний композитор Анатолій Якимець написав п'ять пісень. В оселі Хмеленків часто лунає пісня. Валентина Яківна виконує на баяні улюблені твори. Для Миколи Павловича то хвилини відпочинку і нового натхнення.
Президент України
